Довідники

 

Порушення законодавства про працю

Відповідальність за порушення законодавства про працю визначена статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

Вид порушення

Сума штрафу, грн.

1. фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;

71000

1.1. вчинення порушення, передбаченого п.1 цієї таблиці, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення

213000

2. порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

21300

3. недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

14200

4. недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у 4-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1-3 груп, застосовується попередження;

28400

5. недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення

21300

6. вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, у 16-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення

113600

7. перевищення встановленої статтею 211 КЗпП допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи - у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення

21300

8. порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим  цієї частини, у розмірі мінімальної заробітної плати;

7100

8.1. вчинення порушення, передбаченого п. 8 цієї таблиці, повторно протягом року з дня виявлення порушення - у 2-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

14200

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, яка використовує найману працю, 50 % розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами 4-6, 10 частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами 2, 3, 7, 8, 9, 11 частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Крім того, у випадку порушення строків виплати зарплати посадові особи несуть адміністративну відповідальність згідно зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення: штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – нмдг) (від 510 грн. до 1700 грн.) за перше порушення та від 100 до 300 нмдг (від 1700 грн. до 5100 грн.) за повторне порушення протягом року, якщо особа вже зазнала адміністративного стягнення або зарплата не була вчасно виплачена неповнолітньому, вагітній жінці, одинокому батьку, матері чи особі, що їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда. 

 

Кримінальна відповідальність передбачена за безпідставну невиплату заробітної плати працівникам більше одного місяця, вчинену навмисне керівником підприємства, установи, організації або фізичною особою – підприємцем, і загрожує вказаним особам штрафом від 500 до 1000 нмдг (від 8500 грн. до 17000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (ст. 175 Кримінального кодексу України). Згідно з роз'ясненнями, наданими Верховним Судом України в листі "Практика розгляду судами кримінальних справ про невиплату заробітної плати, стипендій, пенсій чи інших установлених законом виплат" від 01.01.2006, безпідставною слід вважати невиплату заробітної плати, яка вчинена за наявності об'єктивної можливості здійснити виплату. Тобто тільки наявність самого факту заборгованості з виплати заробітної плати не є підставою для порушення кримінальної справи.

Tags:
 

Please publish modules in offcanvas position.

* поля обов'язкові для заповнення.
Залишилось 1000 символ(ів)