Аналітичні статті

 

Випадки неповернення поворотної фінансової допомоги

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Який бухгалтерський та податковий облік неповернення поворотної фінансової допомоги?

 Бухгалтерський облік неповернення поворотної фінансової допомоги (далі - ПФД) наведено у таблиці. 

№ з/п

Зміст господарської операції

Дебет

Кредит

1.      

Списано короткострокову ПФД у разі визнання її безнадійною

685

717

2.      

Списано довгострокову ПФД у разі визнання її безнадійною

55

717

3.      

Списано короткострокову ПФД за рахунок резерву сумнівних боргів

38

377

4.      

Списано короткострокову ПФД у разі недостатності резерву сумнівних боргів або якщо резерв сумнівних боргів не нараховувався

944

377

5.      

Списано довгострокову ПФД

944

183

... ... ... ...

 

Розглянемо 2 випадки неповернення ПФД: 

1. Підприємство – надавач допомоги не з власної ініціативи списує заборгованість зі спливом строку позовної давності. 

У випадку, коли фізична особа не повертає отриману раніше поворотну фінансову допомогу, в підприємства-надавача виникають податкові наслідки в частині ПДФО та військового збору на дату спливу строку позовної давності. 

Якщо з граничної дати повернення ПФД минуло 3 роки (сплив строк позовної давності), сума такої допомоги (її неповерненої частини) має бути включена до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та належним чином оподаткована. Тобто фізична особа самостійно сплачує податок із таких доходів і зазначає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.7 ПКУ). 

Оподаткуванню підлягає не вся сума неповерненої ПФД, а лише та частина, що перевищує 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Тобто у 2024 році сума неоподатковуваної кредиторської заборгованості становить: 

3028 грн. х 50 % =  1514 грн 

(у 2023 році – 1342 (2684 х 50 %) грн, у 2022 році – 1240,50 (2481 х 50 %) грн, у 2021 році – 1135 (2270 х 50 %) грн, у 2020 році – 1051,00 (2102 х 50 %) грн). 

При цьому у формі № 4дф сума такої «неоподатковуваної» ПФД відображається окремо. Зокрема, суму списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позовної давності й розмір якої не перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у звітності підприємство – надавач ПФД відображає під ознакою доходу «194» як виплату інших доходів, що не включаються до доходу платника податку. 

Після спливу строку позовної давності фізична особа-позичальник повинна відобразити суму неповерненої ПФД у розмірі, що перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у своїй річній податковій декларації та сплатити ПДФО та військовий збір. Стосовно ж підприємства-позикодавця, то після закінчення строку позовної давності суму такої допомоги у розмірі, що перевищує суму, що становить 50 % місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, слід показати у формі № 4дф з ознакою доходу «107». При цьому графи 4 і 4а не заповнюють (тобто там проставляють «0»).

 

2. Підприємство – надавач ПФД із власної ініціативи прощає позичальнику заборгованість.

...

 

Перегляд повної статті можливий лише для передплатників. Детальніше про оформлення передплати тут.

 

Please publish modules in offcanvas position.

* поля обов'язкові для заповнення.
Залишилось 1000 символ(ів)